Сходознавство_№ 38.pdf

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А. КРИМСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

БІБЛІОТЕЧКА ЖУРНАЛУ “СХІДНИЙ СВІТ”

СХОДОЗНАВСТВО

Номер присвячено 10-й річниці заснування

Київського університету « Східний світ »

і 88-літтю від дня народження академіка

Омеляна Пріцака

Київ – 2007

Затверджено до друку вченою радою Інституту сходознавства

ім. А. Кримського НАН України 27.03.2007 (протокол № 2)

Головний редактор

Л. В. Матвєєва, д.і.н.

Редакційна колегія:

О. І. Айбабін, д.і.н.; І. П. Білецька, д.ф.н., проф.; І. П. Бондаренко,

д.ф.н., проф.; О. Б. Бубенок, к.і.н.; В. А. Бушаков, д.ф.н.; О. Б. Головко,

к.і.н.; Я. Р. Дашкевич, д.і.н., проф.; В. О. Кіктенко, к.і.н.;

Л. О. Лещенко, д.і.н., проф.; О. Д. Огнєва, к.і.н.; В. С. Рибалкін,

д.ф.н., проф.; В. В. Седнєв к.і.н., проф.; О. В. Сухобоков, д.і.н.;

К. М. Тищенко, д.ф.н., проф.; В. Б. Урусов, к.і.н.; О. О. Хамрай, к.ф.н.;

Б. П. Яценко, д.г.н., проф.

(Склад редколегії затверджено вченою радою

Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України 22.06.2006)

Відповідальний редактор

Д. А. Радівілов, к.і.н.

Комп’ютерна верстка

В. В. Приймаченко

Дизайн обкладинки

М. О. Литвин

Адреса редакції:

01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4

Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України

к. 205, тел./факс 279-1593

Свідоцтво про державну реєстрацію

КІ №272 від 23.02.1998 р.

e-mail: instkrymsk@gmail.com

1-а сторінка обкл.: фонтан з левами (1370-ті рр.). Альхамбра. Гранада.

4-а сторінка обкл.: мозаїка, інтер’єр Великої Мечеті (поч. 8 ст.). Дамаск.

ISSN 1682-671X

ім. А. Кримського НАН України, 2007

ПЕРЕДМОвА

«Українці повинні відважніше включа-

тись – свідомо і під своїм іменем – у

процеси світової культури»

О. Пріцак [Вісник АН України. – 1992. – № 11. – С. 39].

Пропонований читачеві випуск щоквартального збірника на-

укових праць «Сходознавство» містить матеріали виступів учас-

ників Міжнародної наукової конференції «Схід очима європей-

ської орієнталістики: культурологічний та лінгвокраїнознавчий

вимір», що відбулася у Києві 6 квітня 2007 року. Конференцію

організували Київський університет «Східний світ» та Інститут

сходознавства ім. А. Кримського НАН України з нагоди 88-річчя

від дня народження академіка О. Й. Пріцака (1919–2006) та деся-

тої річниці заснування Університету (1997).

Обидві події тісно пов’язані поміж собою. Фундатор сходо-

знавчої науки в незалежній Україні філолог широкого діапазо-

ну зі знанням багатьох живих і мертвих мов Омелян Йосипович

Пріцак увійшов до світової науки як полігістор - універсальний

вчений, який творив одночасно в багатьох гуманітарних дисци-

плінах: історія країн Європи та України в загальноєвропейському

і світовому контексті, сходознавство, історіософія, мовознавство.

Академік Пріцак неодноразово наголошував на необхіднос-

ті розвитку сходознавчої освіти в Україні, ініціював вивчення

східних мов у київських ВНЗ, сам викладав низку спецкурсів у

Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Він мріяв, що у цьому провідному навчальному закладі буде за-

сновано фаховий факультет орієнталістики з комплексним підхо-

дом до вивчення східних цивілізацій. Адже потреба незалежної

України у фахівцях зі знанням східних мов, історії, економіки,

релігії, культури, традицій, цивілізаційної специфіки країн Азії

та Африки є загальновизнаною. Таких спеціалістів за радянських

часів готували лише в Росії, Середній Азії та Закавказзі. При цьо-

му існувала певна тенденція до спеціалізації сходознавчих цен-

трів як в регіональному (орієнтація на прикордонні чи сусідні

країни), так і в фаховому розрізі (східна філологія, історія, еконо-

міка, журналістика тощо).

Сьогодні в умовах орієнтації держави на власну незалежну

політику продовжує відчуватися гострий брак національних схо-

дознавчих кадрів в урядових структурах, міністерствах та відом-

ствах (КМ, апарат Президента, ВР, СБУ, МЗС, МО – фахівці для

підрозділів зовнішніх зв’язків), навчальних і науково-дослідних

закладах (НАН України, університети), туристичних фірмах, зре-

штою в бізнесі. Усі ці установи мають реальну потребу в готових

кадрах, проте продуманої державної програми підготовки таких

кадрів і досі ніким не запропоновано.

Навчання сходознавців ведеться в декількох ВНЗ України,

проте робиться це децентралізовано, без бачення наявних можли-

востей і кінцевої мети. До того ж кадрову політику й учбову стра-

тегію у сходознавчих інституціях визначають переважно люди,

які не мають відповідної фахової підготовки та елементарного

бачення пріоритетних завдань підготовки спеціалістів. Відтак

не існує й цілісної концепції навчання, узгоджених базових про-

грам, національних підручників, посібників та словників. І без

того нечисленний корпус наукових та педагогічних працівників

дедалі меншає в міру відпливу досвічених фахівців до урядових

та бізнесових структур, дипломатичних та торговельно-економіч-

них представництв України за кордоном. За таких умов з кожним

роком дедалі важче поставити системну підготовку сходознавчих

кадрів на державний рівень.

Неузгодженість роботи окремих блоків підготовки таких ка-

дрів – кричуща. Національний університет імені Тараса Шевчен-

ка став піонером у вивченні східних мов (з 1990 року; нині – при

Інституті філології), проте розроблена й запропонована ще в

1992 році групою провідних українських сходознавців на чолі з

акад. О. Й. Пріцаком концепція щодо заснування там окремого

Східного факультету не знайшла належної підтримки в універси-

тетського керівництва. А реалізація такої ініціативи могла б стати

найбільш оптимальним розв’язком проблеми невідкладної кон-

солідації розпорошених педагогічних кадрів у єдиній навчальній

структурі, місце якій саме в Національному університеті, як авто-

ритетній провідній навчальній установі України. Ідея створення

спеціалізованого факультету висловлювалася неодноразово – по-

чинаючи з 1990 року за часів організації двох сходознавчих ка-

федр – теорії і практики перекладу східних мов та українсько-

го сходознавства. Передбачалося, що то будуть перші кроки на

шляху створення факультету. Однак, попри подальші численні

реорганізації сходознавчих підрозділів у КНУ, всебічно обґрун-

тована ініціатива О. Пріцака так і не дійшла до втілення. Спро-

би налагодити підготовку орієнталістів в Національному Лінг-

вістичному університеті, НУ «Києво-Могилянська академія» чи

деінде зазнали ще меншого успіху. Адже невизначеність статусу

сходознавства та африканістики як повноправної спеціальності

(на кшталт того, що давно існує в Росії) постійно утримує значну

частину цінних фахівців від роботи в ВНЗ на повних ставках, що

породило масове, а відтак малоефективне сумісництво. Гострота

проблеми актуалізується й необхідністю формування наукового

сходознавчого потенціалу в навчальних закладах, налагодженні

видавничої справи східними мовами, що сприяло б забезпеченню

студентів підручниками з фаху. Адже навіть готові праці зі сходо-

знавства роками не друкуються саме через брак спеціалізованої

адміністративної структури, яка була б по-справжньому зацікав-

лена у всебічному й невпинному розвитку своєї галузі і мала б на

те достатні компетенції й повноваження.

У міру своїх скромних можливостей ці проблеми намагаєть-

ся вирішувати колектив науково-педагогічних працівників Київ-

ського університету «Східний світ», більшість із яких водночас є

науковцями Інституту сходознавства НАНУ. Завданням ВНЗ за-

лишається забезпечення потреб України, м. Києва та регіону у

фахівцях-сходознавцях, перекладачах, викладачах східних мов,

аналітиках-референтах, майбутніх дослідниках. Постійно відсте-

жуючи динаміку потреб регіону у кадрах за різними спеціальнос-

тями, Університет регулярно вносить відповідні зміни до плану

прийому студентів.

Виходячи з розуміння необхідності тіснішої інтеграції до сві-

тової сходознавчої науки, усвідомлення важливої ролі сходознав-

ця як містка між різними цивілізаційними та культурними цін-

ностями, організатори Міжнародної наукової конференції «Схід

очима європейської орієнталістики: культурологічний та лінгво-

країнознавчий вимір» переконані, що публікація матеріалів нау-

кового форуму сприятиме подальшому розв’язанню тих проблем,

які поставили у своїх виступах учасники.

Рибалкін в. С., д. філ. наук, професор

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika: